Світ коміксів та манґи в жалобі... Акіра Торіяма, відомий манґака - можливо, навіть найвідоміший у світі, адже він був батьком Dragon Ball - помер 1 березня 2024 року у віці 68 років. Манґака помер внаслідок гострої субдуральної гематоми, як пояснила студія Bird Studio, заснована самим Акірою Торіямою, у своїй заяві, опублікованій у Twitter (X).
Торіяма народився в Нагої, Японія, у 1955 році, але найбільше відомий як творець манґа-серіалу"Dragon Ball", на якому виросли покоління читачів і телеглядачів по всьому світу з моменту його першої публікації у 1984 році. Заснований на китайській літературній класиці"Подорож на Захід", серіал розповідає про пригоди вундеркінда бойових мистецтв Сон Гоку з самого дитинства. Вплив"Dragon Ball" на популярну культуру незаперечний: понад 260 мільйонів копій продано по всьому світу, адаптації в телесеріалах, фільмах і відеоіграх, а також такі сиквели, як"Dragon Ball Z" і"Dragon Ball Super".
Акіра Торіяма, який до"Dragon Ball" також втілив у життя серіал"Доктор Сламп", був відомий своїм унікальним стилем і гумором, що зачарував широку аудиторію. Зовсім недавно ми побачили роботу манґаки над " Піщаною землею", адаптованою у вигляді серіалу та відеогри. Його внесок в індустрію манґи настільки значний, що його робота була відзначена спеціальним призом на 40-му Міжнародному фестивалі коміксів в Анґулемі у 2013 році. Окрім манґи, Торіяма також залишив свій слід у світі відеоігор, зокрема, завдяки роботі над дизайном персонажів для серії"Dragon Quest" та гри"Chrono Trigger".
СмертьАкіри Торіями викликала хвилю емоцій у спільноті творців та шанувальників манґи. Ейітіро Ода, творець"One Piece", висловив свій глибокий сум з приводу втрати, назвавши смерть Торіями"занадто ранньою" і такою, що залишила"велику порожнечу". Видавництво Shueisha та студія Bird Studio також віддали належне його"великим досягненням" і висловили вдячність за його творчість, яка не лише розважала, а й надихала багатьох інших митців у цій галузі.
Ця сторінка може містити елементи, підтримані ШІ, більше інформації тут.
