Посада -мера з’явилася у Франції ще в XII столітті: згідно з тодішніми традиціями, васалістським обов’язком було призначити особу, яка б гарантувала безпеку мешканців і підтримувала економічну стабільність громади. З часом — з часів Французької революції — міські голови почали обирати безпосередньо громадяни. Посада мера то зникала, то відновлювалася, залежно від політичних змін і потрясінь, що спіткали Францію у різні історичні періоди.
Саме один із політичних переворотів позбавляє Париж його мера. У 1871 році Комуна збурює столицю: у місті спалахують запеклі бої між урядом і робітниками, ремісниками та бідняками. Цей період змушує владу< subconscious>відмовитися від міської ради: Париж залишається без мера.
З 1871 по 1977 роки Париж керувався послідовно президентом муніципальної ради, який обирався щороку. Муніципальна рада Парижа обирається на три роки за системою одномандатного більшості з двома турами, ту саму систему голосування, що використовується нині для обрання депутатів у Франції.
Ця ситуація триває до 1977 року. Президент Франції Валері Гіскар д’Естен ухвалює рішення відновити муніципальні вибори у Парижі. Тепер мешканці столиці знову отримують можливість обрати свого мера, голосуючи за непрямою загальнодержавною системою: громадяни голосують за список кандидатів, а вже обрані муніципальні радники визначають міського голову.
Першим мером Парижа в наш сучасний період став Жак Ширак, обраний у 1977 році. Його змінили Жан Тібері, Бертран Деланоє та Анна Гідальго. Тепер мешканці Парижа оберуть п’ятого мера столиці з часу революційних подій у місті.
